ЗМІСТ

ВСТУП     

І. ОСНОВНІ  ПОКАЗНИКИ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАКЛАДУ ТА НАПРЯМКИ

1. ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ

1) Забезпечення комфортних і безпечних умов освітнього процесу

2) Створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації

3) Формування інклюзивного, розвивального та мотивуючого до навчання освітнього простору

2.  СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ УЧНІВ

1) Наявність системи оцінювання результатів навчання учнів, яка забезпечує справедливе, неупереджене, об’єктивне та доброчесне оцінювання

2) Систематичне відстеження результатів навчання кожного учня та надання йому підтримки в освітньому процесі

3) Спрямування системи оцінювання на формування в здобувачів освіти відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінювання

3. ОЦІНЮВАННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕДАГОГІЧНИХ  

 ПРАЦІВНИКІВ

1) Ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей здобувачів освіти

2) Постійне підвищення професійного рівня і педагогічної майстерності педагогічних працівників

3) Налагодження співпраці зі здобувачами освіти, їх батьками, працівниками закладу освіти

4) Організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності

4. УПРАВЛІНСЬКІ ПРОЦЕСИ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ

1) Наявність стратегії розвитку та системи планування діяльності закладу, моніторинг виконання поставлених цілей і завдань

2) Формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм

3) Ефективність кадрової політики та забезпечення можливостей професійного розвитку педагогічних працівників

4) Організація освітнього процесу на засадах дитиноцентризму, прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодії закладу освіти з місцевою громадою

5) Формування та забезпечення реалізації політики академічної доброчесності

ІІ. МІСІЯ, ВІЗІЯ ТА ЦІННОСТІ  ЗАКЛАДУ

ІІІ. СТРАТЕГІЧНІ, ОПЕРАЦІЙНІ ЦІЛІ ЗА НАПРЯМКАМИ ДІЯЛЬНОСТІ   ЗАКЛАДУ

IV. ПЛАН ДІЙ ЗА НАПРЯМКАМИ  ТА ЗАВДАННЯ ЩОДО ЇХ ВИКОНАННЯ

V. ОЧІКУВАНІ  РЕЗУЛЬТАТИ

ВСТУП

               Підготовка Стратегії розвитку Дачненського ліцею № 2 Дачненської сільської ради на 2023-2028 роки зумовлена якісним оновленням змісту освіти згідно Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіти», який полягає в необхідності привести її у відповідність із європейськими стандартами, потребами сучасного життя, запитами суспільства щодо надання якісних освітніх послуг. Пріоритетними напрямами розвитку освіти є формування сучасних освітніх компетенцій та високого рівня інформаційної культури кожного члена суспільства, якісну підготовку підростаючого покоління до життя, в основі якого закладена повна академічна свобода.

          Сучасне суспільство перейшло до постіндустріальної доби, у якій цивілізація стала інформаційною. Проблема активного використання інформаційно-комунікаційних та комунікативних технологій стає все актуальнішою. Повному вирішенню цієї проблеми сприяють доцільні методики оптимального використання сучасних інформаційних засобів навчання для підвищення якості надання освітніх послуг. Так, у Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти зазначено: «Формування інформаційно-комунікаційної компетенції учнів, зміст якої є інтегративним, відбувається в результаті застосування під час вивчення всіх предметів навчального циклу діяльнісного підходу». Одночасно обов’язковою умовою використання сучасних педагогічних технологій, методичних заходів є збереження фізичного та психічного здоров’я учнів, формування позитивного ставлення до здорового способу життя.

          Стратегія розвитку закладу визначає основні шляхи діяльності закладу. Вона скеровує педагогічний колектив до реалізації ціннісних пріоритетів особистості, задоволення освітніх потреб здобувачів освіти, створення освітнього середовища, у якому б реалізувалася сучасна модель випускника, особистості, готової реалізувати компетенції, надані під час здобуття освіти.

          Стратегія розвитку закладу спрямована в площину цінностей особистісного розвитку, варіативності й відкритості освітньої системи закладу. Це зумовлює модернізацію чинників, які впливають на якість освітнього процесу, змісту освіти, форм і методів навчання й виховання, внутрішнього та зовнішнього моніторингів якості знань здобувачів освіти та якості надання педагогами освітніх послуг, прийняття управлінських рішень.

          Стратегія розвитку закладу є комплексом методичних, матеріально-технічних та управлінських цілей із визначенням завдань щодо їх виконання. У ній максимально враховані потреби учасників освітнього процесу.

          Дачненський ліцей № 2 Дачненської сільської ради забезпечує здобуття повної загальної середньої освіти. Заклад розміщено в будівлі 1991 року забудови, загальною площею 6129,4 м², приміщення закладу типове, проектна потужність установи 1170 учнів.

          Заклад розташовано за адресою: 67624, вул. Миру, 1, с. Дачне Одеського району Одеської області. Школа знаходиться у комунальній власності. Освітній процес відбувається в одну зміну. Заклад здійснює свою діяльність відповідно до Статуту Дачненського ліцею № 2 Дачненської сільської ради (нова редакція), прийнятого загальними зборами трудового колективу Дачненського ліцею № 2 Дачненської сільської ради від 09.11.2021 № 4-а та затвердженого рішенням сесії Дачненської сільської ради Одеського району Одеської області від 09.11.2021     № 367–VІІІ.

           Територія закладу частково огороджена. Земельна ділянка (площа) –  2,5 га. Площа під будівлею – 6129 м². Кількість поверхів – 3. Корисна площа приміщень – 5 516,2 м².  Загальна площа кабінетів -  2 435,3 м². Вид опалення закладу – газова котельня. Каналізація відсутня.

          Для реалізації освітнього процесу в закладі наявні 11 класних кімнат та 25 навчальних кабінетів, 1 спортивна зала, актова зала на 180 посадкових місць, їдальня на 250 посадкових місць, центр учнівського самоврядування, бібліотека, медичний пункт, кабінет практичного психолога, методичний кабінет для педагогічних працівників, кабінет директора, кабінет секретаря-друкарки, 6 кабінетів заступників директора, кабінет педагога-організатора, гардероб, дві роздягальні для учнів на уроки з фізичної культури. У школі функціонують 4 кабінети української мови та літератури, 2 кабінети зарубіжної літератури, 3 – математики, 4 – іноземної мови, кабінет історії, кабінет правознавства, кабінет географії, кабінет біології, кабінет фізики, кабінет хімії, 3 кабінети інформатики, кабінет мистецтва, кабінет технологій, кабінет «Захисту України».

          З 36 навчальних приміщень 11 використовуються для навчання учнів початкової ланки, 25 – для навчання учнів 5-11 класів.

          Станом на 01.09.2022 року в школі навчаються 632 учні.

          Освітні послуги надають 47 педагогів.

          До складу педагогічного колективу школи входять: 14 спеціалістів; 10 спеціалістів ІІ категорії; 5 спеціалістів І категорії; 18 спеціалістів  вищої категорії; 5 «Учителів–методистів»; 11 «Старших учителів»; 1 «Відмінник освіти України».

          За освітою 39 учителів мають  повну вищу освіту, 6 учителів мають базову вищу освіту,  2 учителі мають середню спеціальну освіту.

          За стажем роботи: до 3-х років – 8 учителів; від 3 до 10 років –10 учителів; від 10 до 20 років - 7 учителів; понад 20 років - 22 учителі. Працюють 11 пенсіонерів.

          У закладі функціонують 29 класів, середня наповнюваність - 22 учні.

          Початкова ланка – 10 класів, з них 7 класів навчається за програмою НУШ, 3 класи – за проєктом «Інтелект України». 

          Середня ланка – 15 класів.

          Старша ланка – 3 класи, які працюють за філологічним, природничо-математичним та спортивним напрямками.

І. ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАКЛАДУ ЗА НАПРЯМКАМИ

1. ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ

 1) Забезпечення комфортних і безпечних умов освітнього процесу

У закладі працюють 3 кабінети інформатики. У даних кабінетах встановлені 39 комп’ютерів та 16 ноутбуків,  підключені до мережі інтернет. 22 навчальні кабінети забезпечені мультимедійними інтерактивними комплексами.

          Проблеми, що потребують вирішення:

1. Зношеність комунікаційних систем, пошкодження споруди закладу внаслідок ракетного обстрілу (1991 рік забудови закладу).

2. Потреба капітального ремонту приміщення їдальні, харчоблоку, санвузлів, спортивної зали, рекреацій актової зали та майстерень.

3. Відсутність сучасного футбольного поля та окремого баскетбольного майданчика.

4. Відсутність м’якої спортивної зали.

5. Застаріле освітнє середовище, яке потребує  осучаснення.

6. Значна зношеність електромережі та системи освітлення закладу, що потребує заміни.

7. Пошкодження твердого покриття шкільного подвір’я (значні ділянки асфальтового покриття зруйновані).

8. Застаріла матеріально-технічної бази навчальних кабінетів.

9. Зношеність комп’ютерної техніки у навчальних кабінетах та кабінетах інформатики.

10. Відсутність WІ-FI зон у закладі освіти.

11. Зношеність підлоги в коридорах.

12. Пошкоджена система  водогону.

13. Відсутність ресурсної кімнати.

14. Відсутність інформаційного центру закладу на базі бібліотеки.

15. Значне пошкодження зовнішніх і знищення внутрішніх дверей.

16. Зношеність протипожежних дверей на дах.

17. Відсутність на території закладу зон відпочинку.

18. Пошкодження паркану під час ракетного обстрілу та часткова його відсутність.

19. Відсутність благоустрою шкільного подвір’я.

20. Зношеність ростових меблів для учнів 5-11 класів.

21. Доступність приміщення для несанкціонованого доступу сторонніх осіб.

22. Відсутність майданчиків для здобувачів освіти початкової школи (тіньові навіси, альтанки, ігрове та фізкультурно-спортивне обладнання).

23. На території закладу ростуть дерева, кущі, які заборонені Додатком 1 Санітарного регламенту.

24. Пішохідні доріжки, заїзди на території закладу потребують ремонту.

25. Санітарні вузли для здобувачів освіти є недоступними для всіх вікових категорій.

26. Відсутність контрастного, рельєфного маркування на стінах та підлозі; відсутність маркування ділянок поручнів, які відповідають першій та останній сходинці маршу; відсутність маркування контрастними рельєфними лініями пішохідної зони в приміщенні закладу освіти.

32. Відсутність організації питного режиму.

33. Відсутність спеціально обладнаної кабінки в санітарних вузлах для використання її особами з інвалідністю.

34. Створення в закладі освіти класу безпеки.

          2)  Створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації

У закладі проводиться антибулінгова політика, з якою ознайомлені всі учасники освітнього процесу; постійно відбуваються тематичні заходи, графік яких оприлюднено на сайті закладу; адміністрація та працівники знають, як діяти у випадку виявлення булінгу; представниками Національної поліції проводиться профілактична  просвітницька робота згідно з узгодженим графіком.

Проводяться комплексні заходи з протидії булінгу:

- розроблено план заходів щодо протидії булінгу в закладі;

- інформування школярів, їх батьків, учителів та інших учасників освітнього процесу про запровадження відповідальності за вчинення цькування та вироблення небайдужості до проблеми булінгу;

- на сайті школи оприлюднено порядок реагування на звернення про випадки булінгу, план заходів щодо  його попередження, зразок заяви щодо реагування на випадки булінгу;

- здійснюється оцінка поширення булінгу в закладі;

- здійснюється розвиток навичок толерантного спілкування;

- проводяться заходи щодо розвитку навичок конструктивного вирішення конфліктних ситуацій;

- проводиться робота щодо формування знань з правил безпечної поведінки в мережі Інтернет;

- розроблено та оприлюднено Правила поведінки учнів;

- встановлено 8  відеокамер у приміщеннях та на території закладу, що знижує рівень випадків насильства.

     Проблеми, що потребують вирішення:

1. Брак дієвої системи роботи з батьками щодо розуміння проблем булінгу.

2. Нестача налагодженої співпраці з громадськими та державними організаціями щодо  організації просвітницької роботи з попередження випадків булінгу.

     3) Формування інклюзивного, розвивального та мотивуючого до навчання освітнього простору

     З метою формування інклюзивного  освітнього простору в  закладі організовано:

- забезпечення комфортних і безпечних умов праці й навчання;

- створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації;

- створення команди супроводу для дітей з ООП;

- залучення спеціалістів, корекційних педагогів  (логопеда, дефектолога, реабілітолога, практичного психолога) для проведення корекційно-розвивальних занять з учнями з ООП;

- відкриту, прозору і зрозумілу для здобувачів освіти систему оцінювання їх навчальних досягнень;

- залучення учнів з ООП до загальношкільних та класних виховних заходів, акцій, свят;

- постійне підвищення професійного рівня і педагогічної майстерності педагогічних працівників щодо методик роботи з дітьми з ООП;

- співпрацю з батьками учнів з ООП;

- індивідуальне навчання (педагогічний патронаж) за зверненнями батьків та висновками ЛКК;

- підвищення фахового рівня педагогічними працівниками, що навчають учнів з особливими потребами, шляхом опрацювання відповідної літератури, підвищення кваліфікації, відвідування міських семінарів, тренінгів, майстер-класів, консультування з практичним психологом школи.

          З метою формування  розвивального та мотивуючого до навчання освітнього простору в закладі до послуг учнів працюють бібліотека, спортивна зала, комп’ютерні класи.

          Організовано роботу спортивних секцій: баскетбол, футбол, східні єдиноборства, теніс.

          Проблеми, що потребують вирішення:

1. Не всі учні та їх батьки ще готові сприймати дітей з особливими освітніми потребами.

2. Не вистачає підготовлених фахівців для роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.

3.  Вчителі не мають достатніх практичних навичок роботи з дітьми з ООП .

4.  Відсутність можливості обладнати приміщення, яке б було доступним для дітей з особливими освітніми потребами, що мають обмеження в пересуванні: відсутність пандусів, що відповідають державним стандартам, ліфтів та пристосованих санвузлів.

5. Відсутність облаштованої ресурсної кімнати для дітей з ООП.

6. Спортивна зала потребує капітального ремонту.

7. Брак угод про оренду з позашкільними закладами освіти та  громадськими організаціями з метою розширення мережі гуртків та секцій для задоволення потреб дітей.

8. Відсутність сучасного футбольного поля.

9. Застаріла комп’ютерна техніка та відсутність сучасного обладнання кабінетів.

10. Відсутність облаштованих майстерень.

11. Відсутня можливість пересування між поверхами дітям з порушенням опорно-рухового апарату( підйомники, ліфт).

12. Брак методик роботи з учнями з ООП з різними нозологіями.

13. Відсутність ліцензійних антивірусних програм, немає обмеження доступу до сайтів з небажаним змістом.

14. Відсутність оснащення кабінету практичного психолога для роботи з дітьми з ООП.

2. СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ УЧНІВ

          1) Наявність системи оцінювання результатів навчання учнів, яка забезпечує справедливе, неупереджене, об’єктивне та доброчесне оцінювання

          У закладі  наявна відкрита, прозора і зрозуміла для здобувачів освіти система оцінювання.  Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів оприлюднені на офіційному веб-сайті школи та на інформаційних стендах у кабінетах. Під час опитування вчителів з’ясовано, що більшість із них  використовують виключно рекомендації МОНУ. Власні критерії оцінювання жоден педагог не розробляє. Більшість здобувачів освіти та батьків отримують інформацію про критерії, правила та процедури оцінювання їхніх результатів навчання від педагогічних працівників, як правило, на початку навчального року, семестру та на першому уроці з вивчення теми. Результати опитування учнів та їхніх батьків показали,  що оцінювання здійснюється справедливо завжди і погоджуються з тим, що у переважній більшості випадків учителі дійсно застосовують принципи справедливого оцінювання.

          У своїй роботі педагогічні працівники користуються нормативними документами, а саме: наказ МОНУ від 13.04.2011 № 329 «Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти», наказ МОНУ від 21.08.2013 № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти» (зі змінами), наказ МОНУ від 13.07.2021 № 813 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти», наказ МОНУ від 01.04.2022 № 289 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти».

          Формувальне оцінювання використовується для учнів початкової школи та класів НУШ середньої школи.

          На початку навчального року, семестру, вивчення нового розділу педагогічні працівники ознайомлюють учнів з критеріями оцінювання навчальних досягнень.

          При проведенні контрольних видів робіт педагогічні працівники ознайомлюють здобувачів освіти з критеріями оцінювання.

          При виставленні оцінки педагогічні працівники аналізують роботу учня, чітко проговоривши сильні та слабкі сторони роботи.

          Аналіз роботи учня ґрунтується на позитивному підході, аналізується не лише результат, а й процес вивчення навчального матеріалу.

          Враховується індивідуальний поступ здобувача освіти.

          У закладі функціонує відкрита, прозора і зрозуміла для всіх учасників освітнього процесу система оцінювання навчальних досягнень учнів.

          Проблеми, що потребують вирішення:

1. Частина дітей та батьків незадоволені системою оцінювання результатів навчальної діяльності здобувачів освіти.

2.  Не всі вчителі оприлюднюють критерії оцінювання, правила та процедури оцінювання навчальних досягнень.

3. Не завжди освітній процес спрямовується на формування і розвиток ключових компетентностей, а переважно на перевірку знаннєвого компоненту.

4. Педагогічні працівники більшу увагу приділяють обсягу засвоєних знань, а не тому, як ці знання використовуються для вирішення прикладних завдань.

5. Невелика частка вчителів, які застосовують систему оцінювання, спрямовану на реалізацію компетентнісного підходу.

6. Потребують удосконалення методики формувального оцінювання.

7. Частина учнів та батьків потребують додаткових інформаційно-роз’яснювальних зусиль з боку педагога.

          2) Систематичне відстеження результатів навчання кожного учня та надання йому підтримки в освітньому процесі

               Якісний рівень освіти забезпечується  моніторингом. Моніторинг є ефективною стратегічною моделлю управління якістю освіти та реалізації освітньої політики.

          Моніторинг якості навчання в системі «учитель – учень»  допомагає у визначенні ступеня відповідності наявних у школярів знань, умінь та навичок тим, що попередньо планувалися. Цей моніторинг можна вважати педагогічним, він традиційно здійснюється через семестрове,  річне, підсумкове оцінювання результатів навчальної  діяльності здобувачів освіти, об’єктивність якого систематично контролюється адміністрацією закладу.

          Традиційно навчальний рік  у закладі починається з аналізу діяльності школи за минулий рік: успішності учнів, результативності їх у конкурсах, змаганнях, олімпіадах, аналізу методичної роботи.

          Постійне спостереження за рівнем навчальних досягнень учнів дає можливість урізноманітнити аналітичний супровід освітнього процесу.

          На основі моніторингу рівня навчальних досягнень учнів проводяться різні види порівняльного аналізу, завдяки чому надається їм  підтримка в освітньому процесі.

          Аналізуються причини та фактори впливу на результати для  їх покращення.

          Класними керівниками ведеться моніторинг досягнень учнів класу.

          Педагогічні працівники відстежують особистий поступ кожного учня, що формує позитивну самооцінку, відзначають досягнення, підтримують бажання навчатися. Учителі початкової школи з цією метою формують портфоліо учнів.

          Питання моніторингу навчальних досягнень учнів виноситься на засідання педагогічної ради, нарад при директорі.

          Адміністрацією школи передбачено річним планом моніторингові дослідження якості знань здобувачів освіти:

- моніторинг учнів 5-х класів з метою виявлення рівня адаптації до навчання в середній школі;

- моніторинг учнів 5-11 класів з предметів інваріантної частини навчальних планів з метою виявлення рівня сформованості знань та дотримання критеріїв оцінювання;

- моніторинг учнів 4 класів з предметів ДПА з метою виявлення рівня сформованості знань та дотримання критеріїв оцінювання;

- моніторинг учнів 9 класів з предметів ДПА з метою виявлення рівня сформованості знань та дотримання критеріїв оцінювання;

- моніторинг учнів 11 класів з предметів ДПА/ЗНО з метою виявлення рівня сформованості знань та дотримання критеріїв оцінювання.

          Проблеми, що потребують вирішення:

1. Аналіз результатів моніторингових досліджень,  що  проводять  учителі, інколи носить  формальний характер.

          3) Спрямування системи оцінювання на формування в здобувачів освіти  відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінювання

          Під час спостереження за навчальними заняттями з’ясовано, що близько половини вчителів систематично організовують самооцінювання та взаємооцінювання здобувачів освіти.  

          Учителі використовують прийоми формувального оцінювання як інструмент розвитку та підтримки діяльності учнів.

          У співпраці з батьками формується відповідальне ставлення учнів до результатів своєї роботи.

          На уроках використовуються прийоми самооцінювання, взаємооцінювання навчальної діяльності здобувачів освіти, що формує відповідальне ставлення до освітнього процесу.

          Під час канікул проводяться консультування учнів, які мають проблеми в навчанні.

          Ведеться постійна робота з обдарованими дітьми з метою якісної підготовки до предметних олімпіад, конкурсів, змагань.

          Проблеми, що потребують вирішення:

1. Брак партнерської співпраці з батьками щодо формування відповідального ставлення до навчання.

2. Більшої уваги потребують прийоми для організації  самооцінювання на уроках.

3. Потребує уваги організація індивідуального (диференційованого) підходу до навчання як в роботі з обдарованими учнями, так і з дітьми, що мають низький рівень знань.

3. ОЦІНЮВАННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ

          1) Ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей здобувачів освіти.

          Розробляючи календарне планування уроків, педагогічні працівники враховують ступінь складності теми, особливості класів, обсяг навчального матеріалу, аналізують результативність, у разі необхідності - вносять корективи.

          Педагоги активно використовують сучасні освітні технології, спрямовують роботу на оволодіння здобувачами освіти ключовими компетентностями та наскрізними уміннями.

          Систематично використовують на уроках презентації, відеоматеріали.

          Належну увагу педагоги приділяють роботі з учнями, що мають низький рівень знань. Для таких дітей учителі готують індивідуальні завдання, які перевіряються. Відповідно до результатів планується подальша робота з такими дітьми. При оцінюванні враховується особистий поступ учня, що стимулює дитину до роботи.

          Є педагогічні працівники, які діляться досвідом роботи через друк у фахових виданнях, інтернет-виданнях.

          Проблеми, що потребують вирішення:

1. Відбувається «старіння кадрів» педагогічного персоналу (11 працівників - 23%), які отримують пенсію за віком.

2.  Не всі педагоги коригують календарне планування в залежності від результативності роботи учнів.

3. Деякі вчителі проводять уроки, які не відповідають сучасним вимогам, що призводить до зниження інтересу учнів до навчання.

4.  Не всі педагоги використовують можливості  інтеренет-мережі, ІКТ.

          2) Постійне підвищення професійного рівня і педагогічної майстерності педагогічних працівників

          Педагоги щорічно проходять курси підвищення кваліфікації при КЗВО «ОАНО» (згідно з планом). Учителі закладу освіти беруть участь у роботі онлайн-курсів на платформах «EdEra», «Prometheus», «Всеосвіта», «На Урок», вебінарів тощо.

          Педагогічні працівники систематично вдосконалюють свої навички роботи з ІКТ, під час дистанційного навчання використовують різноманітні платформи та додатки.

          Учителі використовують у роботі освітні ресурси (презентації, відеоматеріали, методичні розробки вебсайти тощо).

          Педагоги реалізують  групові, колективні, індивідуальні  форми  роботи та   різноманітні  методи  з метою підвищення професійного рівня.

          Учителі закладу беруть участь у семінарах, конференціях, фахових конкурсах, тренінгах, міжнародних форумах та виставках з метою підвищення рівня фахової майстерності педагогів.

          Значна частина педагогічних працівників поширює власний досвіду через друковані видання.

          Проблеми, що потребують вирішення:

1.  Значна кількість пропонованих курсів підвищення кваліфікації містить комерційні пропозиції.

2. Недостатня активність педагогів у конкурсах фахової майстерності.

3. Активізації потребує робота з поширення досвіду вчителями школи через друк у фахових та інтернет-виданнях.

4. У вчителів не вистачає знань  методик, що використовуються в роботі з дітьми з ООП з різними нозологіями.

          3) Налагодження співпраці зі здобувачами освіти, їх батьками, працівниками закладу освіти

          Представники колективу є членами тарифікаційної комісії, атестаційної комісії, вносять свої пропозиції до складання річного плану роботи школи, освітньої програми. Обмін думками між адміністрацією та колективом здійснюється через засідання педагогічної ради, методичні комісії, майстер-класи, конференції, наради при директорові, консультування, засідання психолого-педагогічного семінару, круглих столів.

          У школі організовано наставництво з молодими спеціалістами. Здійснюється взаємовідвідування уроків та заходів між педагогами. Батьки є активними учасниками освітнього процесу. Їхня думка  враховується при складанні  освітньої програми та річного плану. Щорічно за виховним планом  проводиться День матері, День батька, День сім’ї.

          Проблеми, що потребують вирішення:

1. У деяких випадках взаємовідвідування уроків та наставництво носить формальний характер.

2.  Недостатньо високим є відсоток батьків, які цікавляться життям школи, класу і є пасивними учасниками освітнього процесу.

          4) Організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності

          У закладі розроблено та діє Положення про академічну доброчесність. При прийомі на роботу працівник знайомиться із даним Положенням, а також Правилами внутрішнього розпорядку закладу освіти. Положення оприлюднено на сайті закладу та проводиться систематична робота щодо інформування  батьківської громадськості. Етика та академічна доброчесність забезпечується учасниками освітнього процесу. Педагогічні працівники систематично інформують здобувачів освіти про дотримання правил академічної доброчесності. У разі виявлення та встановлення фактів порушення етики та академічної доброчесності,  розробляються заходи з  їх попередження. Питання дотримання академічної доброчесності слухається на педагогічних радах.

               Проблеми, що потребують вирішення:

1. Не всі учні та батьки розуміють сутність поняття академічної доброчесності та  відповідальність за її порушення.

2. Не завжди дотримуються етичні норми спілкування між учасниками освітнього процесу на засадах партнерства, взаємоповаги.

4. УПРАВЛІНСЬКІ ПРОЦЕСИ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ

          1)  Наявність стратегії розвитку та системи планування діяльності закладу, моніторинг виконання поставлених цілей і завдань

          Стратегія розвитку закладу відповідає особливостям і умовам діяльності закладу (тип закладу – загальноосвітній, мова навчання – українська).

          Обсяг фінансування здійснюється відповідно до плану асигнувань.

          Річний план відповідає завданням, що ставить перед собою колектив, сприяє покращенню роботи закладу, відповідає Стратегії розвитку.

          Адміністрацією та педагогами вивчаються думки батьківської громади, учнів закладу і враховуються при складанні річного плану.

          Уразі потреби до Річного плану вносяться корективи.

          Діяльність педагогічної ради спрямована на підвищення фахового рівня педагогів і реалізує Річний план роботи та Стратегію розвитку закладу.

          3 метою вивчення думки батьків та учнів щодо якості освітнього процесу адміністрацією та практичним психологом проводиться анкетування. Результати виносяться на обговорення, враховуються при плануванні роботи та здійсненні самоаналізу. Згідно з результатами коригується план роботи.

          На сайті школи розміщуються  документи, які підлягають оприлюдненню.

          Згідно з річним планом проводиться моніторинг якості надання освітніх послуг здобувачам освіти (анкетування, контрольні роботи, спостереження за проведенням навчальних занять та заходів, самоаналіз, опитування).

          Приділяється увага створенню комфортних умов для всіх учасників освітнього процесу. 3 відповідними клопотаннями керівник закладу звертається до Управління освіти, культури, сім’ї Дачненської сільської ради.

          Керівництво закладу освіти забезпечує розроблення та затвердження індивідуальних навчальних планів, запроваджує дистанційну та індивідуальну форми здобуття освіти.

          Адміністрація закладу впроваджує профільну школу за академічним та/або професійним спрямуванням.

          Проблеми, що потребують вирішення:

1. Матеріально-технічне забезпечення потребує  осучаснення.

2. Кошти, які виділяються на заклад, лише частково задовольняють потреби у капітальних ремонтах.

3. Недостатнє залучення та відсутність альтернативних джерел фінансування.

4.  Інформація про результати моніторингових досліджень не завжди береться до  уваги педагогічним колективом та батьками здобувачів освіти.

5. Щоб профільне навчання було ефективним, потрібно організувати якісну допрофільну підготовку, створити організаційно-педагогічні умови для реалізації індивідуальних освітніх траєкторій, забезпечити педагогічний супровід для побудови індивідуального освітнього маршруту.

          2) Формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм

          З метою вивчення стану психологічного клімату в колективі практичним психологом школи проводяться анкетування, діагностичні дослідження. У разі потреби батьками учнів надаються консультації. Тісною є співпраця класних керівників з психологом.

          З метою формування психологічної культури педагогічних працівників у закладі систематично відбуваються психолого-педагогічні семінари.

          Адміністрація школи відкрита для спілкування, реагує на зауваження, пропозиції, згідно з чинним законодавством знаходить  шляхи вирішення проблем.

          На сайті освітнього закладу є необхідна інформація для батьків, педагогічних працівників, учнів. Постійно висвітлюються новини з життя ліцею.

          У шкільних коридорах розміщені інформаційні стенди для учнів, батьків.       Інформація для педагогічних працівників оприлюднюється в методичному кабінеті або в педагогічних групах соціальних мереж.

          Проблеми, що потребують вирішення:

1. Педагогічні працівники не завжди дослухаються до рекомендацій адміністрації.

          3) Ефективність кадрової політики та забезпечення можливостей професійного розвитку педагогічних працівників

          Педагогічний колектив школи укомплектований на 98% (вакансія – посада соціальний педагог). Усі педагогічні працівники працюють за фахом.

          Кадрова політика адміністрації закладу забезпечує стабільність педагогічного колективу.

          З метою заохочення педагогічних працівників Колективним договором передбачено вільні дні під час канікулярного періоду  за додаткові види роботи.

          Адміністрація закладу чітко виконує вимоги законодавства у питанні дотримання прав учасників освітнього процесу.

          Адміністрація закладу враховує думку батьків під час вибору предмету для поглибленого вивчення, розподілу годин індивідуального навчання.

          Розклад уроків формується відповідно до Освітньої програми, вікових особливостей учнів, коефіцієнтів складності предметів та Санітарного регламенту.

          Адміністрація закладу забезпечує  виконання заходів щодо формування академічної доброчесності.

          Розроблено та оприлюднено «Положення про академічну доброчесність учасників освітнього процесу».

          Заходи, які спрямовані на забезпечення академічної доброчесності, включаються до Річного планування.

          Питання протидії та негативних проявів корупції знаходиться на постійному контролі адміністрації закладу.

          Результатом роботи педагогічного колективу є повернення до закладу випускників у якості вчителів (12 вчителів-випускників).

          Надається методична та психологічна допомога молодим учителям щодо професійного росту. Молоді вчителі залишаються у закладі.

          Адміністрація закладу підтримує та заохочує  участь педагогів у фахових конкурсах, сприяє поширенню передового педагогічного досвіду, створює умови для якісної самоосвіти педагогів, сприяє створенню комфортного  психологічного мікроклімату у закладі.

          Проблеми, що потребують вирішення:

1. Недостатня кількість молодих спеціалістів, які бажають працювати в освіті.

2. Спостерігається  «старіння»  кадрів та перевантаження вчителів.

          4) Організація освітнього процесу на засадах дитиноцентризму, прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодії закладу освіти з місцевою громадою

          Адміністрація закладу чітко дотримується норм законодавства в питанні забезпечення прав учасників освітнього процесу.

          Адміністрація закладу враховує думку батьків у організації інклюзивного навчання.

          Адміністрація закладу разом з педагогічним колективом проявляє громадську активність та ініціативу в житті місцевої громади.

          Адміністрація створює умови для розвитку учнівського самоврядування закладу освіти.

          Адміністрація закладу створює умови для реалізації індивідуальних освітніх траєкторій здобувачів освіти.

      Проблеми, що потребують вирішення:

1. У деяких педагогічних працівників недостатньо досвіду для  реалізації індивідуальних освітніх траєкторій здобувачів освіти.

2. Не всі учасники освітнього процесу виявляють бажання брати участь у прийняті управлінських рішень.

3. Керівництво місцевої громади не завжди підтримує зв’язок з адміністрацією закладу щодо управлінських рішень.

          5) Формування та забезпечення реалізації політики академічної доброчесності

          Упродовж останніх років відбуваються позитивні зрушення в методичній роботі закладу: більш ефективно проходить атестація педагогічних працівників, розповсюджується передовий педагогічний досвід, упроваджуються інноваційні форми і методи навчання і виховання.

          Адміністрація закладу  забезпечує виконання заходів щодо формування академічної доброчесності.

          Розроблено та оприлюднено «Положення про академічну доброчесність учасників освітнього процесу».

          Заходи, які спрямовані на забезпечення академічної доброчесності включаються до річного планування.

          Питання протидії та негативних проявів корупції знаходиться на постійному контролі керівництва.  

          При прийомі на роботу працівник знайомиться із даним Положенням та Правилами внутрішнього трудового розпорядку закладу.

          Положення доводиться до батьківської громади на Загальних зборах (конференції) колективу.

          Адміністрація закладу створює умови для формування в учасників освітнього процесу негативного ставлення до корупції.

          Зі здобувачами освіти педагогічним колективом проводиться робота щодо дотримання академічної доброчесності.

          Проблеми, що потребують вирішення:

1. Не всі учасники освітнього процесу розуміють сутність поняття «академічна доброчесність» та необхідність виконання вимог Положення, яке діє в закладі.

2. Рівень дотримання академічної доброчесності під час дистанційного навчання вимагає покращення.

ІІ. МІСІЯ, ВІЗІЯ ТА ЦІННОСТІ ЗАКЛАДУ

Місія освітнього закладу

1. Створення  комфортного, безпечного, розвиваючого, інноваційного освітнього середовища для вільного та всебічного  розвитку соціально компетентної особистості школяра та удосконалення професійної майстерності, розвитку творчої ініціативи педагогів у умовах розбудови нової української школи.

2. Орієнтація освітнього процесу на самореалізацію дитини, формування її конкурентоспроможності в майбутньому, реалізацію права на якісну освіту, що забезпечить розкриття власних нахилів та здібностей.

3. Урахування  та збереження індивідуальності, розвиток творчих здібностей та задоволення уподобань дитини як підґрунтя для її адаптації в житті та суспільстві.                 

Візія 2023-2028

          Наш освітній  заклад – це:

1. Дитиноцентричний освітній заклад, де кожна дитина  розвивається і натхненно навчається для життя.

2. Сучасний безпечний інноваційний простір, що об’єднує однодумців (учнів, батьків, учителів) та надихає вдосконалювати себе і світ.

3. Місце, де зростають майбутні лідери, архітектори позитивних змін з великим українським серцем.

4. Територія взаємоповаги, довіри та можливостей для постійного розвитку учнів, батьків, учителів.

5. Ефективні вчителі-новатори, що володіють сучасними методами навчання та втілюють прогресивні ідеї.

6. Флагман та рушій освітніх інновацій України.

Цінності закладу:

• життя, здоров`я, індивідуальність дитини;
• життя, здоров`я, індивідуальність педагога;
• родина, батьки, культура, любов, щастя;
• держава, мова, патріотизм;
• людська гідність;
• толерантність, доброта, милосердя, чесність;
• довіра, взаємоповага та взаємопідтримка;
• здоровий спосіб життя;
• творчість, інноваційність.

ІІІ. СТРАТЕГІЧНІ, ОПЕРАЦІЙНІ  ЦІЛІ  ЗА НАПРЯМКАМИ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАКЛАДУ

Стратегічна мета

1. Розвивати  в учнів ключові компетентності, необхідні  для успішної життєдіяльності конкурентоспроможної і самодостатньої особистості.

2. Формувати сучасну модель випускника школи, спроможного реалізувати власний позитивний потенціал, що є безперервним процесом підвищення ефективності навчання з одночасним урахуванням потреб суспільства, а також потреб особистості здобувача освіти.

3. Формування свідомості учасників освітнього процесу, які будуть аналізувати розвиток держави як запоруку власного особистісного розвитку з огляду на ідеї патріотизму, повагу до культурних цінностей українського народу, його історико-культурні надбання і традиції, гуманізм, соціальний добробут, демократію, свободу, толерантність, виваженість, відповідальність за природу як за національне багатство, здоровий спосіб життя, готовність до змін та до виконання обов’язку із захисту незалежності та територіальної цілісності України.

Стратегічні напрямки розвитку закладу освіти

1. Створення умов для здобуття кожним учнем рівня освіти, який відповідає його здібностям та індивідуальним особливостям.

2. Розвиток інтелектуальної, емоційної сфери дитини, формування її ціннісних орієнтирів, прищеплення навичок соціальної компетентності через включення кожного школяра в систему ранньої предметної орієнтації, професійного самовизначення.

3. Створення безпечного, вільного від будь-яких форм насилля, комфортного та доступного освітнього середовища.

4. Створення розвиваючого середовища. 

5. Розвиток інноваційної діяльності, підвищення якості освіти.

6. Інформатизація навчання, удосконалення бібліотечного та інформаційно-ресурсного забезпечення.

7.   Побудова ефективної системи виховання, розвитку й соціалізації учнів.

8. Розвиток творчої ініціативи педагогів, пошук нових форм і методів педагогічної діяльності.

9. Виховання в учнів патріотичних почуттів, формування національної самосвідомості, любові до рідної землі, свого народу, готовності до праці в ім’я України та толерантного ставлення до культури, звичаїв, традицій усіх народів, що населяють Україну.

10. Залучення учнів до різнопланової військово-патріотичної, волонтерської діяльності.

11. Створення сучасної матеріально-технічної бази.

План стратегічного розвитку спрямований на виконання:

Конституції України; Законів України: «Про освіту»,  «Про повну загальну середню освіту», «Про Національну програму інформатизації», «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні», «Про молодіжні та дитячі громадські організації», «Про охорону дитинства», Національної Програми "Освіта України ХХІ століття”; Постанов Кабінету Міністрів України: «Про затвердження Державного стандарту  початкової освіти», «Про затвердження Державного стандарту базової та старшої освіти», «Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання в  загальноосвітніх навчальних закладах», Національної доктрини розвитку освіти; Національної Програми «Діти України»; Конвенції про права дитини.

План стратегічного розвитку спрямований на  реалізацію:

сучасної державної політики в освітянській галузі на основі державно-громадської взаємодії з урахуванням сучасних тенденцій розвитку освіти та потреб учасників освітнього  процесу; цілісної загальнодержавної політики національно-патріотичного виховання шляхом формування загальнолюдських цінностей, принципів любові і гордості за власну державу, її історію, мову, здобутки та досягнення у сфері культури, економіки, науки, спорту тощо;  нормативно-правових актів щодо розвитку освітньої галузі.

План стратегічного розвитку спрямований на створення:

належних умов для розвитку доступної та якісної системи освіти; умов рівного доступу до освіти; гуманних відносин в освітньому закладі; сприятливих умов для підтримки та розвитку обдарованих учнів; належних умов для соціально-психологічного захисту учасників освітнього процесу; умов для тісної взаємодії в системі «здобувачі освіти - батьки здобувачів освіти - педагоги» з метою підвищення освітнього рівня громадян задля забезпечення сталого розвитку України та її європейського вибору; необхідної матеріально-технічної бази.

План стратегічного розвитку спрямований на забезпечення:

стабільного функціонування освітнього закладу з урахуванням потреб учасників освітнього процесу, суспільних запитів і державних вимог; суттєвого зростання якості освіти; наукового підходу до виховання та соціалізації дітей і підлітків; основних складових національно-патріотичного виховання.

Стратегічний план розвитку розрахований на 5 років,

складається з розділів:

1. Освітнє середовище закладу освіти.

2. Освітня діяльність. 

3.  Педагогічна діяльність.

4. Управлінська діяльність.

Основні завдання розвитку

1. Формування освітнього простору для дітей віком від 6 до 18 років, орієнтованого на індивідуальний розвиток особистості, через навчання і виховання.

2. Реалізація особистісно зорієнтованого підходу до розвитку, виховання і навчання дітей через відновлення змісту освіти та впровадження провідних освітніх технологій на всіх ланках навчання.

3. Упровадження в процес навчання нових інноваційних технологій; розвиток комп’ютерної грамотності учнів та педагогів школи.

4. Демократизація освітнього процесу.

5. Гуманістична направленість педагогічного процесу, повага до особистості учнів та вчителів.

6. Виховання мотивації, старанного та відповідального ставлення до навчання, готовності до практичного застосування знань, умінь.

7. Виховання особистості через залучення до активної діяльності та всебічний зв’язок школи з життям.

8. Розвиток творчої ініціативи педагогів у  пошуках нових форм і методів педагогічної діяльності.

9. Розвиток в учнів пізнавальних інтересів і здібностей, потреби глибокого і творчого оволодіння знаннями, навчання самостійного набуття знань, прагнення постійно знайомитися з найновішими досягненнями науки й техніки.

10. Підвищення наукового рівня викладання шкільних предметів з використанням ефективних освітніх технологій.

11. Посилення відповідальності кожного вчителя за якість навчання і виховання, об'єктивність оцінювання навчальних досягнень учнів.

12. Посилення відповідальності кожного вчителя за підготовку й результативність участі школярів у предметних олімпіадах, творчих конкурсах різних рівнів і напрямків.

13. Удосконалення, пошук і творче впровадження нових форм і методів роботи шкільних методичних комісій. 

14. Самоосвіта педагогів шляхом систематичного безперервного навчання.

15. Розширення  мережі гуртків і секцій у закладі.

16. Активізація використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках.

17. Освітня діяльність спрямована  на  професійну орієнтацію дитини.

18. Формування української національної ідентичності.

19. Вивчення державної та етнічної території українського народу.

20. Військово-патріотичне виховання.

ІV. ПЛАН ДІЙ ЗА НАПРЯМАМИ ТА ЗАВДАННЯ ЩОДО ЇХ ВИКОНАННЯ

          Стратегічна ціль 1      

          Освітнє середовище закладу освіти комфортне, безпечне, розвиваюче,  мотивуюче, вільне від будь-яких форм насильства  та дискримінації

          Стратегічна ціль 2   

          Заклад забезпечує сучасну, якісну освіту

Стратегічна ціль 3 

Педагогічну діяльність у закладі здійснюють  фахівці, які люблять та поважають дітей

V. ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ

1. Створення умов для здійснення освітнього процесу, які забезпечують збереження фізичного та психічного здоров’я здобувачів освіти, у тому числі дітей з особливими освітніми потребами, попередження булінгу.

2. Реалізація сучасних педагогічних технологій освіти на засадах компетентісного підходу в контексті положень «Нової української школи».

3. Розкриття та розвиток здібностей, талантів і можливостей кожної дитини на основі партнерства між учителем, учнем і батьками.

4. Створення простору інформаційної комунікації, широке застосування інформаційно-комунікаційних технологій.

5. Забезпечення, оптимізація та покращення матеріально-технічної бази.

6. Забезпечення прозорості та інформаційної відкритості роботи закладу.

7. Удосконалення мотиваційного середовища дитини.

8. Особиста відповідальність педагога за результати наданих освітніх послуг.

9. Підвищення професійної майстерності педагогів, упровадження інновацій, реалізація освітніх проєктів, участь у професійних конкурсах та сертифікації; накопичення особистого педагогічного досвіду (створення авторських програм, методичних розробок тощо).

10. Автономія закладу (академічна, організаційна, кадрова).

11. Формування функціонуючої моделі моніторингу й самооцінювання якості освіти та освітньої діяльності з метою аналізу стану та динаміки розвитку закладу освіти.

12. Залучення громадськості, батьків, учнів до плідної співпраці з метою розвитку закладу освіти.

13. Зростання позитивного іміджу та конкурентоздатності школи на ринку освітніх послуг.

14. Створення старшої профільної школи за академічним спрямуванням  (профільне навчання на основі поєднання змісту освіти, визначеного стандартом профільної середньої освіти, і поглибленого вивчення окремих предметів з урахуванням здібностей та освітніх потреб здобувачів освіти з орієнтацією на продовження навчання на вищих рівнях освіти) та

професійним спрямуванням (орієнтоване на ринок праці профільне навчання на основі поєднання змісту освіти, визначеного стандартом профільної середньої освіти, та професійно орієнтованого підходу до навчання з урахуванням здібностей і потреб учнів).

          Дачненський ліцей №2 Дачненської сільської ради – ШКОЛА,  ДРУЖНЯ ДО ДИТИНИ

Моніторинг і оцінювання якості впровадження Стратегії розвитку

  Моніторинг процесу впровадження Стратегії полягатиме в  збиранні, фіксації та аналізі даних про такі індикатори розвитку школи:

1. Відсоток учнів та кількість класів, які навчаються на достатньому та високому рівнях навчальних досягнень.

2. Кількість учнів (по класах), рівень навчальних досягнень яких змінився (на вищий або нижчий) за результатами підсумкового (семестрового) оцінювання та за результатами внутрішньо шкільних, а також зовнішніх моніторингових досліджень.

3. Середньостатистичний показник кількості учнів у класі.

4. Відсоток учнів, які вступили на навчання у вищі навчальні заклади, у тому числі за обраним профілем.

5. Відсоток педагогічних працівників – авторів навчальних програм та посібників; кількість педагогічних працівників, які впроваджують інновації та беруть участь у реалізації освітніх проєктів, пройшли сертифікацію.

6. Звіти за результатами моніторингових досліджень та підсумки самооцінювання якості освіти й освітньої діяльності закладу.

7. Висновки про імідж та конкурентоздатність школи на ринку освітніх послуг.

            Систематичний аналіз отриманих даних дозволить:

1. Встановити проміжні та кінцеві результати реалізації цієї Стратегії.

2. Своєчасно виявити відхилення від очікуваних результатів і провести необхідну корекцію, забезпечити ефективне використання ресурсів школи.

3. Мінімізувати ризики та негативні наслідки впровадження передбачених у Стратегії заходів.

                До Стратегії розвитку закладу на 2023-2028 роки можуть бути внесені зміни та доповнення.

СХВАЛЕНО

Протокол засідання

Педагогічної ради

Дачненського ліцею № 2

Дачненської сільської ради

30.03.2023  № 11